Так вже склалося, що сучасне покоління фанатіє від музики і танців та в світлі розвитку соціальних мереж то абсолютно не дивно. Хоча, на перший погляд в тій страві всього вистачає, але, як виявляється, інгредієнти в ній не всі. Здебільшого спільнота звертає свою увагу виключно на те, що пропонує нам телебачення і радіостанції, але на жаль мало хто згадує про тих, хто зазвичай обмежується виступами на сцені, які там і залишаються. Далі на zhytomyrski.
Житомирщина є домівкою кількох відомих ансамблів, серед яких “Орея”, “Сонечко”, “Льонок” і “Родослав”. Саме про останній ми сьогодні й поспілкуємося та насамперед познайомимося з хрещеним батьком цього славетного ансамблю.
Малиновський Рафаїл Болеславович
Навряд чи це ім’я поколінню ХХІ століття дуже відоме і звісно, що це не Потап чи Monatik, або ж “Антитіла” чи Ольга Полякова, та все ж ця особистість має свою аудиторію і життєву стежину, яку варто поважати.
3 січня 1949 року в Новоград-Волинському районі, нині Звягільському, в селищі Лебедівка народився майбутній народний артист України і це не всі досягнення нашого земляка.
Дитячі і шкільні роки пройшли в рідних краях і після восьмого класу починає навчання в Житомирському культосвітньому училищі і після 4-х років навчання відправляється до краснодару в інститут культури. Там здобув освіту балетмейстера і остаточно визначився, що має хист до народного танцю.
В юному віці 25 років вже стає викладачем хореографії в училищі, яке не так давно закінчив в Житомирі.
Одинадцять років працює з славнозвісним ансамблем “Льонок”, з яким досягнув неабияких висот і став творцем численних, виключно поліських, народних танців.
Свого часу працював в Українському центрі культури в москві на посаді головного балетмейстера.
Визначним для Рафаїла Болеславовича став 1993 рік, коли наш земляк здобув звання Народного артиста України і це далеко не все, адже були й інші, такі як:
- Заслужений артист України
- Медаль Павла Вірського
- Ордени за заслуги ІІ і ІІІ ступеня
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України
і ще багато численних нагород, як особистих так і колективних, про які можна говорити довго.
Окремим рядком в житті нашого героя звісно став славнозвісний ансамбль “Родослав”, керівником якого артист став у 1987 році ще за 6 років до присвоєння звання Народного артиста України. Таким чином наша бесіда плавно перетікає в знайомство з ще однією гордістю житомирської землі.
“Родослав”
Фольклорний ансамбль національного обряду, дослівно саме таку назву має цей колектив, що є хранителем народної творчості України і Житомирщини зокрема.
Загальна чисельність колективу сягає 53 людини, звісно не без нюансів, але здебільшого саме така кількість творчих особистостей входить до обойми ансамблю.
“Родослав” має свій неповторний автентичний почерк і докорінно відрізняється від аналогів, адже в їх виступах зібрані всі традиції, обряди та історичні нариси нашого краю. Особливою традицією для колективу є починати свої виступи піснею “Роде наш красний”. Звідси виникає підозра: “А звідки пісня?” Саме так, цей колектив поєднує в собі так званий симбіоз танцю і пісні, тож певне цим він і виділяється з поміж інших.
У 2022 році ансамбль відсвяткував свій 31 день народження попри важкий рік для держави, але свято все ж відбулося.
Важко не відзначити, що того ж року колектив “Родослав” став рідним для переселенки зі сходу України, яка тікала від ворожих ракет, а в Житомирі знайшла не просто домівку, а ще й улюблену справу.
Звісно, як і в кожному колективі, були невеселі сторінки, але ансамбль з гордістю їх пройшов і сподіваємося, що всі скрутні часи позаду, а попереду виключно яскраві події.
Зичимо Рафаїлу Болеславовичу міцного здоров’я і творчої наснаги, а поряд з ним і всім, хто на сцені втілює в життя всі геніальні ідеї Народного артиста України і до зустрічі на концертах ансамблю “Родослав”.