Роботи українського поета та перекладача знайомі багатьом. І все це при тому, що Панасюк Олексій Геннадійович (відомий під псевдонімом Лесик Панасюк) народився в 1991 році в Житомирі. В його досягненнях є маса яскравих моментів, нагород та відзнак. Про його історію успіху варто дізнатися більше, з чим і допоможе Житомир Ski.
Коли Лесик Панасюк почав писати?
Він зізнавався, що перші спроби були ще в дошкільному віці, це відбулося в Житомирській дитячій бібліотеці. Досить символічно, що в 2015 році він був знову та тому ж місці, тільки вже в якості запрошеного гостя читав свої вірші. Поділився поет і цікавою історією про свою першу, створену власноруч книжку десь в 5 років. Вона була вкрай маленькою, розміром 5х5 см. Текст він друкував свого роду на реліквії — на бабусиній друкарській машинці, потім вирізав і вклеював ліворуч текст, праворуч знаходилися ілюстрації.
Що надихнуло Лесика стати поетом? Він переконаний, що це заслуга мами, котра змалечку йому читала багато книжок, вони разом вчили вірші, навіть переробляли тексти відомих письменників на власний лад. Ця звичка залишилася з чоловіком і в дорослому віці, тільки тепер він переробляє не твори, а пісні.
Чим цікава Панасюку творчість поетів з Білорусії
Лесик Панасюк давно цікавився білоруською літературою, творчістю білоруських поетів, перекладав твори талановитих авторів. Наприклад, разом з Дариною Гладун вони переклали книгу поезії Вальжини Морт, котра вийшла в видавництві «Люта справа». Серед перекладацьких робіт уродженця Житомира варто додати роман Ольгерда Бахаревича.
«Долаючи тишу»
Це цікавий проєкт, доступний для всіх глядачів YouTube. Естетичні, заворожуючі змонтовані фрагменти відеопоезії приваблюють та зачаровують. Наприкінці автори представили імена п’яти молодих поетів:
- Дарини Гладун;
- Тараса Малковича;
- Елли Євтушенко;
- Богдана-Олега Горобчука;
- Лесика Панасюка.
Останні два імені є рідними для Житомира, адже вони народилися в місті, брали участь в численних літературних об’єднаннях на місцевому рівні. Вони презентують свої книги в рідному місті, є учасниками фестивалів.
В проєкті молоді поети привертають увагу громадськості завдяки своїй творчості до проблем людей із вадами зору.
Як це — долати власну тишу? Лесик Панасюк переконаний, що це найважче. Для нього написання поезії — це спосіб сказати все те, на що зазвичай бракує сміливості в житті. Хтось може і далі мовчати, а ось автор пише вірші. Він переконаний, для здолання тиші, потрібно ще й навчитися слухати.
Такий формат, як відеопоезія, на думку авторів «зайшов» аудиторії. А якщо робити це якісно та на високому рівні, можливо, вона стане ще популярнішою за музичні кліпи.
Поезія
«Тільки двоє» — це перший поетичний зін Лесика, котрий вийшов спільно з Павлом Данілевичем в Житомирі, в 2009 році. Варто додати, що саме поняття «зін» можна охарактеризувати, як некомерційні малотиражні видання авторів, котрі вони самостійно реалізують. Часто вони мають форму особистого щоденника.
В 2013 році вийшла його книга «Камінь дощу» видавництва ГО «Форум видавців», в 2014 році «Справжнє яблуко», далі «Крики рук».
В 2018 році вийшов ще один поетичний зін автора, цього разу спільно з Дариною Гладун під назвою «Документація тіла».
Ще одна робота вийшла в Бухаресті в 2019 році «Insula Timpului» спільно з Галиною Римбу, Володимиром Коркуновим та Катериною Деришевською. Переклав талановиту роботу румунський перекладач Іван Пілкін.
Варто додати, що в Житомирі в 2009, 2010, 2011 році вийшла антологія — альманах «Оксія» Поетичний марафон, видавництво ПП Хоровський А. М., 304 сторінки. В поетичній антології взяли участь не лише Лесик Панасюк, але й Юлія Стахівська, Оксана Гаджій.
В його біографії є роботи з поезії, антології, переклади, драма, дитяча література («Це теж зробила вона», 2018 рік). Зацікавить читача і досвід Лесика Панасюка в кіно, вони спільно з Дариною Гладун переклали українською субтитри для документального фільму «Свідки готові». Це виставка «Корисні копалини» в Києві, в 2021 році.
Перші збірки
«Камінь дощу» — це особлива в творчому шляху збірка Лесика Панасюка, адже є першою. Він переміг на Молодій республіці поетів, завдяки чому ГО «Форум видавців» надрукував роботу в 2013 році.
«Справжнє яблуко» — це ще одна відома робота автора, котру побачили глядачі в 2014 році. Рукопис збірки переміг у літературному конкурсі видавництва «Смолоскип». Дана робота Лесика Панасюка доповнила короткий список літературного конкурсу «Нагорода Фонду Петра і Лесі Ковалевих 2015 року».
Якщо характеризувати світ поезії Лесика, то він протяжний, тяглий та зв’язаний, досить точно характеризує автора. Його роботам характерна образність та пізнавана форма. Це можна сказати навіть про зовсім короткі вірші.
Ось і збірка «Справжнє яблуко» видається аж занадто реалістичною. В світі поезії Лесика Панасюка не зустрінеш буденність, лише політ фантазії, наче і нелюдської зовсім.
Цікаво, що над обкладинками першої та другої збірки поета працював італійський ілюстратор Роберто Блефарі.
Презентація книги «Крики рук»
2019 року відомий поет з Житомира презентував книгу «Крики рук», котру опублікувало харківське видавництво «Контекст». Ілюстратор збірки — аргентинець Серхіо Родас. Це третя збірка автора, котра доповнила його поетичний доробок та увійшла до списку найкращих поетичних книг 2018 року за версією Українського ПЕН.
Після читання віршів автора, він поділився своїм баченням робіт. В його віршах часто є зашифрований підтекст, тож читачам потрібно не бездумно читати, а вчитуватися в сенс написаного. В даній книзі приблизно 70% віршів є новими, а решта — вже опубліковані раніше.
Цікавим завершенням презентації книги стала дискусія між поеткою Дариною Гладун та Олегом Коцаревим, котрий і модерував зустріч. Темою стало те, чи існує «Житомирська школа поезії». Саме до неї часто зараховують Лесика Панасюка.
Чим закінчилася дискусія? Як і завжди в таких випадках, кожна творча особистість залишилася при своїй думці. Дарина наполягала на відсутності «авторитетних учителів», посилаючись на «смолоскипівську школу». Опонент акцентував увагу на поетах, котрі народилися, вийшли на поетичну сцену саме в Житомирі, та на спільних рисах в їх роботах.
Презентації книг Лесика Панасюка — це завжди цікавий захід з особливою атмосферою. Наприкінці презентації «Книги рук», автор розповів про перекладацьку творчість і на завершення прочитав вірш Вальжини Морт, білоруської авторки.
Поради для письменників-початківців від Лесика Панасюка
Ось декілька порад, котрі допоможуть тим, хто тільки починає, перевіряє свої сили.
- Варто більше та уважніше читати.
- У кожного є улюблені поети, потрібно намагатися краще писати, ніж вони., як би складно це не було.
- Мистецтво, особливо сучасне — це ще один спосіб, де можна черпати натхнення.
- Використовуйте в написанні віршів, наприклад, більше джерел. Це допоможе зробити вашу роботу справді самобутньою.
Лесик Панасюк: де мій дім?
Раніше поет з Житомира жартував, що його дім там, де його капці. Насправді виявилося, що дім — це місце, де тебе розуміють рідною мовою. Автор ділився, що спілкується з поетами різних країн світу українською, і його розуміють. Він давав інтерв’ю для іноземних видань теж українською, пояснюючи це наступним чином:
«Коли тебе поважають, поважають твою культуру і мову, розуміють тебе без перекладача, то можна почуватися вдома в будь-якій точці світу».
