У цьому світі важко знайти людину, яка б жодного разу не чула про Книгу рекордів Гіннеса. Вперше вона побачила світ 1955 року в США. Впевнені, що частина людей не раз задавалася питанням: «Хто такий Гіннес?», а друга половина думала, що ця персона – якийсь великий рекордсмен. Відкриємо маленьку таємницю. Артур Гіннес – найзвичайнісінький пивовар. Щороку в світ виходить книга-довідник, яка в собі збирає все, від чого захоплює подих. На сторінках цього видання можуть бути рекорди про досягнення людей, видатні будівлі, явища, тваринні рекорди і т. д. Але ж наша мета не поспілкуватися про самого Артура Гіннеса чи збірку рекордів, названу на його честь. Ми ж хочемо розповісти вам про наших земляків чи-то про події і все, пов’язане з Житомирщиною, на сторінках чи не найзнаменитішої книги у світі після Біблії. Далі на zhytomyrski.info.
Житомирщина – край рекордів
Леонід Стадник
Розпочнемо ТОП рекордів нашого регіону чи не з самого знаменитого. Селище Подолянці, Чуднівського району, Житомирської області. Тут в 1971 році народився Леонід, який став легендою нашого краю. Розмір взуття – 62-й. Зріст – 2 метри 54 сантиметри. Працював Леонід ветеринаром. Цікаво було б дізнатися, чи були у нього зустрічі з жирафами. Впевнені, це був би цікавий досвід з цими екзотичними братами нашими «меншими». Щоправда, не з самого дитинства Леонід був схильний до високого зросту. Особливих темпів рекордсмен набрав після операції, яка в підсумку призвела до погіршення обміну речовин. Потрапив Леонід Стадник до книги Гінесса у 2008 році. Того ж року тодішній президент України, Віктор Ющенко, подарував нашому земляку автомобіль Chevrolet Tacuma, який був спеціально сконструйований під Леоніда. Через 6 років, на жаль, серце рекордсмена зупинилося від інсульту.
На превеликий жаль, Леонід є єдиним офіційно зареєстрованим рекордсменом у книзі Гіннеса з Житомирщини. Надалі ми поговоримо про тих, хто фактично міг там бути або дещо не дотягнув, щоб той чи інший рекорд було зафіксовано.
Дерун-гігант
Величезна частина мешканців нашої області знає про існування достатньо цікавої щорічної події у місті Коростень, що має назву «Фестиваль Дерунів». Для місцевих жителів, це щось більше, ніж фестиваль. Тисячі жителів Коростеня збираються родинами, щоб покуштувати дерунів, приготованих за різноманітними рецептами. 27 вересня 2008 року на цьому святі був представлений «дерун-гігант» вагою 118 кг. На його приготування було витрачено 120 кг картоплі (2кг десь зникли, це ж Україна). Представник книги рекордів Гіннеса констатував, що Коростенському гіганту до рекорду книги не вистачає півтора кілограма. А в 2018 році був побитий цей рекорд на 62 кг. 180 кг! Саме така була вага ще одного гіганта з Коростеня. Щоправда, на цей раз представника книги Гіннеса не було, тому і офіційно цей рекорд не зафіксований. А так би хотілося!
Богатир Олександр Дідовець
Ще один рекорд, який міг потрапити у книгу Гіннеса. Та знову на заваді стала відсутність представника. Мешканець Новограда Волинського встановив рекорд з балансування 24-кілограмових гирь на відкритій долоні. 24 секунди протримав наш богатир снаряди. Щоправда сам фестиваль проходив в місті Донецьк з 21 по 23 вересня. Саме там наш земляк і міг увійти в світову історію і потрапити до книги рекордів Гіннеса. Що ж ти вдієш? Ну ніяк не можуть доїхати ті представники!
Найблагодійніше місто світу
28 квітня 2017 року відбулася спроба встановити рекорд Гіннеса по зібранню коштів на лікування онкохворих та ВІЛ-інфікованих дітей. В Житомирському гідропарку відбувся фестиваль, де кожен охочий міг допомогти будь-якою сумою грошей дітям України. На фестивалі були запрошені гості не лише з України, а й з інших країн, такі як: Польща, Білорусія, Румунія та з країн африканського континенту. Стосовно суми, яку вдалося зібрати 28 квітня, то вона склала 228 тисяч гривень. До рекорду Гіннеса не дотягнули, але «Рекорд Доброти» в Україні абсолютно легко вдалося побити.
Рекорд з тяги пожежних автомобілів
Ще один претендент на книгу Гіннеса. 24 серпня на день Незалежності України, Віктор Прокопенко протягнув три пожежні автомобілі вагою 426000 кг із застосуванням пожежної драбини на відстань 12 метрів. 37 секунд пішло у Віктора на встановлення рекорду України. Але на жаль до рекорду Гіннеса не вистачило буквально трішки. Сам стронгмен мріє у майбутньому проробити те ж саме з пасажирським літаком.
Бігова стежка «Лісова Україна»
10 кілометрова стежка, яка за своєю по формі нагадує кордони карти України була виконана за ініціативи бігунів-аніматорів в Зарічанському лісництві у 2020 році. Презентована вона була на День Незалежності. Команда, яка працювала над створенням стежки складалася з 23 спортсменів і працівників Зарічанського лісництва. Даний витвір увійшов до книги рекордів України, як найдовша бігова стежка нашої держави.
Кіт Міккі
Найсвіжіший рекорд Житомирщини. 25 листопада 2021 року був офіційно зафіксований рекорд України у категорії «Унікальні тварини». Відмітимо, що Міккі – єдиний у цій категорії. Сам же рекорд має назву «Перший соціалізований кіт в Україні». Господарка тварини, яка до речі, не вважає кота твариною, отримала диплом про рекорд із рук представниці книги рекордів України – Юлії Більовської. Зі слів Наталії Зубаревої, господині Мікки, поведінка кота повністю відповідає всім соціальним нормам. Він виконує багато команд, вдягається в одяг звичайної дитини. Возить Наталія свого улюбленця в дитячій колясці. Якщо ж коротко і простіше, то у цьому світі і у тому, що Міккі спостерігає навколо себе, він не бачить чогось дивного. Хтозна, можливо, коли ми телефонуємо у Call-центри мобільних операторів, то говоримо не з людиною а саме з нашим рекордсменом.
На перший погляд може здатися, що малувато рекордсменів для нашого регіону. Але відверто кажучи, зі 100 відсотковою впевненістю можна сказати, що кожен житомирянин і українець – це рекордсмен. А все тому, що ми можемо таке, що Європі і світу не може наснитися навіть в найстрашніших жахіттях.
Навряд чи багато мешканців планети Земля можуть заробляти 10 000 гривень, а витрачати 25 000. Мало хто може, керуючи авто, дивитися не лише на знаки, а й на ями та вміло їх оминати. Тільки ми можемо пити горілку за здоров’я, а зранку помирати. Однозначно, наша нація і є рекордсменом. І колись у нас буде своя Книга рекордів Світу. І ми ще подумаємо, приїхати його зафіксувати, чи можливо обійдуться.