Житомир за час свого існування зібрав зв’язків з обдарованими та іменитими людьми. Житомиряни можуть вражати не тільки відомими для кількох націй земляками, як Ярослав Домбровський чи Святослав Ріхтер, але і знаменитістю світового масштабу – Сергієм Павловичем Корольовим, батьком космічного ракетобудування. Далі на zhytomyrski.info.
До зірок і вище!
30 грудня 1906 року (12 січня 1907 року за новим стилем) в родині вчителя та доньки українського купця народився син Сергій. Батьки розійшлися, коли хлопчику було три роки. Сергій швидко і рано навчився читати, цікавився математикою. Його вітчим-інженер став наставником і допомагав освоїти науку. На початку СССР в навчальних закладах більше приділяли уваги пропаганді ніж фаховій освіті, тож Сергій Павлович черпав знання планерування із книжок, деякі читав в оригіналі німецькою мовою.
Під час репресій був звинувачений у шкідництві 1938 року. Комуністичний уряд побачив потенціал в спеціалісті, тому вирішили не страчувати його, а пильно контролювати. Почався шестирічний період тюремного авіабудування. Корольов працює спершу з Туполєвим, потім – над реактивним двигуном. Ще до ув’язнення конструктор усвідомив, що гвинтові авіадвигуни уже втрачають актуальність. 1944 року Корольова звільняють з-під арешту, а він надсилає клопотання про початок роботи над твердопаливними ракетами. У вересні 1945 року конструктор в складі інженерної комісії відправляються в Німеччину для вивчення нацистської техніки та виробництва.
Ракетобудування
1946 року починається зоряний час Корольова – він стає головним конструктором балістичних ракет НДІ-88. Житомирянин керує структурою, яка відтворює доробки німецького ракетобудування та створює свої аналоги балістичних і крилатих ракет. Тут житомирянин показує всю перспективність цих проєктів. 1957 року Сергій Павлович стає головним конструктором найбільшого в СРСР ракетного центру – ОКБ-1.
Під керівництвом Корольова радянська наука здобула першість в космічних змаганнях. Космічні змагання – це своєрідна цивільна гонка озброєнь між СРСР і США – кожен мав показати, що має технічно суперники не невразливі, хоч і розміщені на другому материку.
Корольов керував підготовкою та запусками першого штучного супутника Землі в космосі, першого польоту тварин в космос, першого космічного польоту Гагаріна, першого польоту екіпажу, першого установлення радіозв’язку між космічними кораблями і першого виходу у відкритий космос Леонова. Ім’я самого конструктора було засекречено, в документах він фігурував як “Головний конструктор”.
Помер конструктор 1967 року від серцевої недостатності під час операції. Після смерті Корольова СРСР втратив ініціативу і програв космічну гонку Сполученим Штатам Америки. Можливо, що в медичну операцію втрутилися із країни-конкурента в космічній гонці США. В будь-якому разі, ці дані будуть засекречені ще дуже довго, адже Москві тоді доведеться визнати, що кілька хвиль масових репресій, від яких постраждав і сам Корольов, були неефективними і не змогли усунути “капіталістичних шпигунів”.
