Житомирське телебачення, як мінімум, для покоління 2000-х завжди буде асоціюватися виключно з колоском жита. Звісно, все це завдяки емблемі місцевого каналу “Житомир”, чия історія хоч і була відносно короткою, але цей термін приніс кілька приємних моментів. Одним з таких стало шоу “Побрехеньки”, яке стало аналогом відомих передач “Білий папуга”, або ж “Клуб гусака”. Та навряд чимало людей знає ту особистість, яка й стала творцем тієї легендарної передачі, але далі ми виправимо цю несправедливість. Примітно, що герой повісті був багатогранною творчою особистістю і гумор став далеко не єдиним його покликанням. Далі на zhytomyrski.
Костянтин Анатолійович Яновський
Славетний син Полісся народився неподалік Житомира, а саме в місті Радомишлі 25 січня 1960 року. Хоч і завіса життя пана Яновського пройшла в гумористичному ключі, та все ж з дитинства хлопчик обрав музичний шлях. Дитячі роки промайнули в рідному місті, та в 16 років юнак відправився до Житомира, де і вступив до місцевого музичного училища імені Косенка. Цей період і став тією відправною точкою у творчому житті талановитого чоловіка.
Шлях музиканта і гумориста
Вже бувши студентом другого курсу, Костянтина запрошують стати одним із героїв вокально-інструментального ансамблю “Роси”, слава якого тягнулася далеко за межі Житомирщини. Саме тут наш герой і посіяв зерно майбутньої слави, але, як законослухняний син своєї Батьківщини юнак віддав роки збройним силам після закінчення навчання.
Наступними кроками на цій ниві були вступ до театрального інституту та рік роботи керівником народного театру Житомирського гарнізонного Будинку офіцерів. Але з часом чоловік вирішив звернути з шляху театрала і подався до Дніпропетровська. Рандеву до берегів Дніпра приносить пану Яновському місце на чолі славетного гурту “Водограй”, з яким уродженець Житомирщини об’їздив чи не всю Україну.
Невдовзі музикант перебирається до Прикарпаття і деякий час виступає в складі естрадного колективу “Беркут”.
Повернення до рідного краю не змусило себе довго чекати і у віці 27 років чоловік вступає до ЖДУ імені Івана Франка, де здобуває освіту за спеціальністю “російська мова, література і англійська мова” на філологічному факультеті. Як і багато творчих особистостей, під час навчання працює на творчій ниві ВУЗу і завдяки пану Яновському культурне життя університету докорінно змінюється. Цей період дарує нашому герою знайомство з Володимиром Івановичем Виговським, який мав безпосереднє відношення до гумору, адже левову частку пан Володимир був в складі “Асоціації КВК України”. Таким чином гумор “пустив коріння” в життя Костянтина Яновського і, як виявилося згодом, надовго.
Неможливо не згадати 1991 рік, коли славетний житомирянин здобув славу на відомому фестивалі “Червона Рута”, завдяки пісні “Свіча”. Надалі творче життя чоловіка почало “бити ключем” і раз по раз герой історії здобував нові творчі перемоги.
Лише в грудні 2005 року Костянтина назначають головним режисером Житомирської телерадіокомпанії, що згодом вилилося в створення численних проєктів, але з усієї когорти творінь згадаємо передачу, що вийшла в світ 22 листопада 2002 року. Незадовго до того пан Яновський разом з відомим житомирянином Володимиром Берелетом вирішив створити анекдот-клуб місцевого калібру. Варто відзначити, що ідея чоловіків була вдалою і перші роки сам Яновський був одним з ведучих програми.
В 2009 році серце відомого сина Полісся зупинилося, чого не скажеш про сам проєкт, який жив ще довго. Житомирщина й досі пам’ятає все, що зробив для свого рідного краю герой повісті й хочеться сподіватися, що майбутні покоління не забудуть про чоловіка, який суттєво змінив творче життя Житомира і України.