Українське телебачення за свою понад вікову історію подарувало спільноті чимало імен особистостей, які з часом ставали кумирами мільйонів. Та саме на початку ХХІ століття український кінематограф зробив вагомий крок і чималий внесок у нього відбувся завдяки студії «Квартал 95». Чого лише варті такі картини, як «Кохання у великому місті», «8 побачень», «Слуга народу», «Папік». Що вже казати про сіткоми, скетч-шоу і телевізійні проекти, але списувати з рахунків Міністерство культури і всіх, хто працює на цій ниві не варто. Далі на zhytomyrski.info.
Кукуюк Михайло Петрович. Фундамент
Переглядаючи більшість із вищезгаданих картин з екранів телевізорів і кінотеатрів навряд хто з уродженців Житомирщини міг припустити, що харизматичний джентльмен з характерною борідкою є нашим земляком.
11 травня 1974 року в сім’ї народних артистів України Петра та Антоніни Кукуюк в Житомирі народився хлопчик Михайло, який згодом обрав шлях батьків і присвятив себе творчості, та маючи таке коріння це не дивно.
Вже в 8 років Михайло став напівсиротою, коли доля забрала в нього батька і виховання хлопчика на себе взяли старший брат і звісно матір.
Фундамент середньої освіти був закладений в Житомирі, але вищу освіту здобув, в столиці і в віці 21 року з успіхом закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
ХХІ століття. Час злетів
Нове тисячоліття в житті нашого земляка в жодному разі не віщувало акторської діяльності, адже в 2002 році Михайло вирішив розпочати шлях з музики. Наш герой створив музичний панк-колектив, що виконував національні твори, та через внутрішні чвари учасники розійшлися, як в морі кораблі. Та перша спроба не зупинила майбутню зірко кіно і з часом пан Кукуюк створює ще один колектив під назвою «КукаТаБанда», але й ця історія закінчилась далеко не хепіендом.
Напевно відчувши, що музика не є покликанням юнака, Михайло звертає з цієї стежини на шлях акторського мистецтва.
Відправною точкою на цій стежині був 2003 рік, коли наш земляк став повноцінною бойовою одиницею в обоймі Київського академічного театру драми і комедії. До 2008 року міг похизуватися хіба що виступами на сцені театру, та перший крок на зустріч славі зробив на телеканалі «ТЕТ», коли отримав роль ведучого шоу «Віджеї». Щоправда, за рік до того отримав епізодичну роль в комедії Ахтема Сеїтаблаєва «Фабрика щастя» і саме цей часовий проміжок простягнув Михайлові руку і повів його до визнання.
Перша суттєва і повноцінна роль в кар’єрі Михайла дісталася йому в 2010 році в картині «Тільки кохання», ну а далі, як то кажуть: «Понеслося».
Щоб не плутати читача цифрами і датами лише варто перерахувати вкотре назви картин, в яких наш земляк відігравав далеко не останню «скрипку», тож перейдемо до переліку картин.
- “Слуга Народу”
- “Папік”
- “Свінгери”
- “Побачення у Вегасі”
- “Родина на рік”
І це далеко не повний список, та напевно найвідоміші картини саме в ньому.
Напевно варто відзначити роль Михайла в кліпі відомого українського гурту «YUKO» на пісню «Sorry».
З листопада 2020 року отримав місце в переліку акторів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Зазначається, що наш земляк крім акторської діяльності проявляє себе, як композитор і актор дубляжу, та ці всі таланти Михайла певне тільки вершина айсберга.
Сподіваємося ці кілька хвилин наш читач провів недарма і читаючи ці рядки отримав хоча б мінімальне задоволення від усвідомлення того, що цей видатний чоловік свого часу свої перші кроки зробив саме на Житомирщині. Хтозна, можливо саме хтось з нас свого часу їхав зранку з хлопчиком Михайлом одним тролейбусом зранку до школи. Тож варто пишатися, що Житомирщина щедра земля на таланти, про які ми можемо навіть не здогадуватися.